Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мичак С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Мичак С. В. Деформації гірських порід Уманського, Новоград-Волинського та Новоукраїнського масивів в період 2,02–2,05 млрд років тому за результатами тектонофізичних досліджень [Електронний ресурс] / С. В. Мичак // Геодинаміка. - 2014. - № 2. - С. 150-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2014_2_14 Зіставлення тектонофізичних характеристик західної та центральної частин Українського щита (УЩ) показує, що одновікові (2,02 - 2,05 млрд років тому) поля тектонічних напружень під час формування Уманського, Новоград-Волинського (західна частина) і Новоукраїнського (центральна частина) масивів різко відрізняються за орієнтацією головних осей (на 67 - 68<^>o | ||
| 2. | 
Мичак С. В. Геодинамічний розвиток Українського щита і утворення родовищ корисних копалин за даними геофізичних та геохронологічних досліджень (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 2 березня 2016 р.) [Електронний ресурс] / С. В. Мичак // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 6. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2016_6_13 Розглянуто напружено-деформований стан земної кори північно-західної і центральної частин Українського щита під час об'єднання території Фенноскандії і Сарматії та формування Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів габро-анортозитів і гранітів рапаківі. Показано, що відмінність в орієнтації осей головних нормальних напружень при формуванні Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів на відрізку 1,80 - 1,73 млрд років тому, яка визначається за тріщинуватістю гірських порід, зумовлена випередженням тріщиноутворення в першому порівняно з другим на 10 млн років та обертанням Сарматії проти годинникової стрілки на <$E 54 symbol Р>. Сформульовано деякі геодинамічні критерії пошуків рудних корисних копалин. | ||
| 3. | 
Малицький Д. Механізми вогнищ землетрусів та поле напружень Солотвинської западини Закарпаття [Електронний ресурс] / Д. Малицький, А. Муровська, О. Гінтов, А. Гнип, О. Обідна, С. Мичак, О. Грицай, А. Павлова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2017. - Вип. 2. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2017_2_7 | ||
| 4. | 
Степанюк Л. М. Вік монациту кристалічних порід нижньої течії р. Ятрань (Дністровсько-Бузький мегаблок Українського щита) за уран-свинцевим методом [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, О. Б. Гінтов, С. В. Мичак, С. І. Курило, Т. І. Довбуш, О. В. Зюльцле, В. О. Сьомка, С. М. Бондаренко, Н. О. Коваленко // Геохімія та рудоутворення. - 2018. - Вип. 39. - С. 24-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2018_39_5 | ||
| 5. | 
Мичак С. В. Напружено-деформований стан земної кори Побузького гірничорудного району на ділянці Гайворон-Завалля [Електронний ресурс] / С. В. Мичак, Г. В. Муровська, Є. Б. Поляченко, В. М. Бельський // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 2. - С. 95-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_2_8 Приведены результаты тектонофизического изучения верхней части земной коры Побужского горнорудного района Бугского мегаблока Украинского щита, выполненного в 2017 г. в бассейне верхнего и среднего течения р. Южный Буг. Изучен характер деформаций горных пород и реконструировано палеонапряжение для дальнейшего построения геодинамической модели земной коры района. Полевые тектонофизические исследования выполнены структурно-парагенетическим методом тектонофизики для различных уровней глубинности. Для построения стереограмм ориентировки трещиноватости горных пород и других структурных элементов применена программа Stereonet. Горные породы района характеризуются структурно-текстурной анизотропией и нарушены многочисленными зонами политектонитов. Структурные элементы изученной территории в основном формировались под влиянием сдвиговых деформационных режимов при субгоризонтальном положении главных (максимального и минимального) нормальных напряжений. На ранних этапах право- и левосдвиговых деформаций Гайворон-Завальевского блока были сформированы ранний кливаж течения и сланцеватость, линейная и полосчатая текстуры горных пород. В зонах максимальных сдвиговых деформаций широко развиты моноклинали и структурно-текстурные элементы. Рассчитанное по этим элементам поле напряжений близко к полю напряжений кировоградского этапа разломообразования. Подавляющее большинство хрупких трещин района исследований имеет субвертикальное падение и два основных направления простирания, одно из которых субпараллельно структурно-текстурным элементам, а второе субперпендикулярно к ним. Рассчитанное по трещинным парагенезисам поле соответствует более молодому субботско-мошоринскому этапу разломообразования в пределах Украинского щита. | ||
| 6. |
Гінтов О. Б. Структура західної і центральної частин Українського щита. Спірні питання [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, М. І. Орлюк, В. А. Єнтiн, І. К. Пашкевич, С. В. Мичак, М. І. Бакаржієва, Л. М. Шимкiв, А. В. Марченко // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 6. - С. 3-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_6_3 Рассмотрены некоторые спорные вопросы составления Схемы разломно-мегаблоковой тектоники западной части Украинского щита в связи с решением Межведомственного тектонического комитета Украины о составлении Тектонической карты Украинского щита масштаба 1 : 500 000. Показано, что при составлении такой Схемы должны более полно учитываться и использоваться геофизические данные, детально и объективно отражающие как поверхностное, так и глубинное строение земной коры щита. Приведены новейшие карты аномального магнитного и гравитационного полей, карта рельефа поверхности Мохо и другие материалы, анализ которых дает основание для выводов о конкретных структурах западной и центральной частей региона. Установлено, что формирование типичной мегаблоковой структуры Украинского щита началось не ранее неоархея, но архейские зоны разломов в исследуемой части щита однозначно установить и проследить в настоящее время трудно, а иногда практически невозможно, так как раннепротерозойские процессы региональной гранитизации и динамометаморфизма кардинально изменили здесь состав и структуру земной коры. Геофизические данные, подкрепляемые геологическими и тектонофизическими наблюдениями, отчетливо фиксируют протерозойские зоны разломов, которые начали формироваться после рубежа 2,5 млрд лет назад. Они пересекают и деформируют как архейские, так и раннепротерозойские гранитоидные комплексы, сопровождаясь процессами интенсивного диафтореза, метасоматоза и рудообразования. Доказано, что архей-раннепротерозойские структурно-формационные комплексы, закартированные в пределах щита, не могут и не должны искусственно увязываться с протерозойской разломно-мегаблоковой структурой, которая сформировалась в конце раннего протерозоя и наложена на указанные комплексы. Отмечено о сомнительности устаревшего тезиса о субгоризонтально-этажном строении раннедокембрийской коры Украинского щита, в соответствии с которым структурные этажи коры образованы располагающимися друг над другом стратометаморфическими комплексами, характеризуемыми прямо пропорциональной связью возраста и степени регионального метаморфизма пород. Эта концепция не учитывает значительной роли горизонтальних движений блоков литосферы, которые вызывают перераспределение и локализацию термодинамических условий в земной коре. | ||
| 7. |
Гінтов О. Б. До побудови Схеми розломно-мегаблокової тектоніки Українського щита масштабу 1 : 500 000 [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, В. О. Ентін, С. В. Мичак // Геофизический журнал. - 2017. - Т. 39, № 5. - С. 63-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2017_39_5_6 Предложены к обсуждению основные принципы предусмотренного решением Межведомственного тектонического комитета Украины составления Схемы разломно-мегаблоковой тектоники Украинского щита масштаба 1:500 000 как основы для построения Тектонической карты Украинскою щита одноименного масштаба. Существующие карты и схемы блокового деления Украинского щита достаточно сильно отличаются друг от друга именно потому, что в свое время единые принципы блокового, и особенно мегаблокового деления для всего щита не были сформулированы и не утверждены критерии выделения и картирования межмегаблоковых зон разломов. Рассмотрены такие критерии, а также приведены примеры схем разломно-блоковой тектоники трех листов масштаба 1:200 000, составленных на их основе. Доказано, что Схема разломно-мегаблоковой структуры Украинского щита должна отражать современное блоковое деление земной коры, сформированное на границе раннего и среднего протерозоя в самом конце становления гранитного цоколя щита. Только такие мегаблоки и блоки, и в первую очередь разделяющие их зоны разломов, могут быть точно выделены и закартированы, что является важным условием, так как большинство месторождений и рудопроявлений полезных ископаемых щита связано именно с зонами разломов. Более древние границы мегаблоков и зоны разломов в районах раннепротерозойской тектономагматической активизации являются гипотетическими и не могут быть закартированы однозначно. Показано, что при построении Схемы разломно-мегаблоковой тектоники Украинского щита приоритет принадлежит геофизическим методам. | ||
| 8. |
Гінтов О. Б. Побузький гірничорудний район Українського щита. Структурно-петрофізична карта кристалічного фундаменту та деякі питання геології раннього докембрію [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, В. А. Єнтін, С. В. Мичак, Л. В. Фарфуляк // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 16-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_3_4 Побудовано структурно-петрофізичну карту масштабу 1:100 000 Побузького гірничорудного району (ПГРР), одного з найперспективніших на рудні корисні копалини в західній частині Українського щита. Район розміщується на Середньому Побужжі (листи топографічної карти M-35-XXXVI - східна половина і M-36-XXXI). В основу побудов покладено матеріали геологічного знімання масштабу 1:50 000, глибинного геологічного картування масштабу 1:200 000, пошуково-розвідувальних робіт, а також геофізичних знімань масштабів 1:10 000 - 1:50 000, сейсмічного та геоелектричного глибинного зондування; спеціальних тектонофізичних робіт на відслоненнях; опублікованих результатів визначення ізотопного віку докембрійських гірських порід. Безпосередньо у зміст карти автори вклали тільки беззаперечні дані, такі як речовинний склад, структурно-текстурні особливості, петрофізична характеристика гірських порід, контури і розміри тіл за геофізичними та буровими даними, тектонофізичні параметри розривних структур. Неясні та дискусійні моменти на карті не показані, але обговорені у тексті. Одним з таких питань є тектонічне положення ПГРР, який, на думку авторів, в археї належав Бузькому мегаблоку, а в протерозої був розділений Тальнівською зоною розломів і в результаті процесів зсуву - розсуву його східна частина відійшла до Інгульського мегаблока. Показано глибинну коромантійну природу встановлених на території ПГРР великих Голованівської і Бандурівської гравітаційних аномалій. Автори відмовилися від розділення ранньодокембрійських гірських порід гранулітової фацїї на світи, оскільки принцип послідовності нашарування і кореляції розрізів у районі не дотримується. Обговорено проблему обсягу дністровсько-бузької серії, з якої виключено породи кінцигітової формації, які мають протерозойський вік. Увагу приділено механізмам формування субвертикальної шарувато-смугастої будови товщі ранньодокембрійського гранулітового комплексу району. Показано, що ця структурно-текстурна основа гірських порід утворилася в ранньому протерозої внаслідок дії горизонтальних сил і горизонтальних рухів речовини, а складчастість має переважно прирозломно-зсувний характер із субвертикальними шарнірами складок, що добре помітно в горизонтальних зрізах і за результатами буріння. | ||
| 9. | 
Степанюк Л. М. Уран-свинцевий вік за монацитом гранітоїдів нижньої течії р.Ятрань (Ятранський блок Дністерсько-Бузького мегаблоку Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, О. Б. Гінтов, С. В. Мичак, С. І. Курило, Т. І. Довбуш, В. О. Сьомка, С. М. Бондаренко, Н. О. Коваленко // Геолого-мінералогічний вісник Криворізького національного університету. - 2018. - № 1-2. - С. 5-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gmvknu_2018_1-2_3 | ||
| 10. |
Мичак С. В. Ділянка Гайворон—Завалля Середнього Побужжя як найрепрезентативніша частина гранулітового комплексу Українського щита (результати структурно-тектонофізичних і магнітометричних досліджень) [Електронний ресурс] / С. В. Мичак, М. І. Бакаржієва, А. В. Марченко, M. M. Решетник, Л. В. Фарфуляк, М. І. Орлюк, О. Б. Гінтов // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 4. - С. 42-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_4_4 | ||
| 11. |
Єнтин В. А. Глибинна будова Горішнє-Плавнинської структури та загальні принципи геолого-геофізичного вивчення Криворізько-Кременчуцької залізорудної смуги [Електронний ресурс] / В. А. Єнтин, М. І. Орлюк, О. І. Білоус, О. Б. Гінтов, В. Г. Малахов, В. Г. Бахмутов, І. О. Качан, М. І. Бакаржієва, І. Б. Макаренко, О. С. Савченко, Т. М. Самойленко, А. В. Марченко, В. В. Друкаренко, Є. Б. Поляченко, С. В. Мичак, А. О. Роменець, О. В. Брайко // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 6. - С. 42-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_6_5 Викладено результати новітніх досліджень, виконаних у 2021 р. Державним підприємством "Українська геологічна компанія" та Інститутом геофізики НАН України з метою з'ясування морфології та елементів залягання рудного покладу в межах Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки Криворізько-Кременчуцької смуги. У процесі виконання геолого-геофізичних досліджень отримано великий масив нових геолого-геофізичних даних щодо глибинних структурно-морфологічних особливостей будови Горішнє-Плавнинської структури (ГПС), пов'язаної із Криворізькою глибинною зоною розломів. Матеріали переінтерпретації виконаних раніше наземних магнітометричних і гравіметричних знімань, результати детальних повисотних аеромагнітних досліджень та вивчення густинних і магнітних властивостей гірських порід структури, у тому числі анізотропії магнітної сприйнятливості, із застосуванням нової апаратури та методик і гравімагнітного моделювання з побудовою об'ємної тривимірної моделі ГПС дали змогу дійти висновку, що ця структура є типовою складкою волочіння з яскраво виявленим підвертанням її південної частини за типом правого зсуву. Первинне формування структури відбувалось як прирозломної смуги осадово-вулканогенних і екструзивних утворень субвертикального залягання та поширення на глибину не менш як 1,5 - 2 км. Повним морфологічним та кінематичним аналогом ГПС є раніше вивчена Лихманівська структура , що розміщується у крайній південній частині Криворізько-Кременчуцької смуги. Близькі їй за будовою та кінематикою також залізорудні структури Середнього Побужжя, про первинне прирозломне субвертикальне залягання і сумнівний осадовий генезис яких йшлося і раніше. Згідно з отриманими даними, потрібно по-новому поставитися до вивчення залізорудних і деяких інших родовищ Українського щита, пов'язаних із розломною тектонікою, а також до питань генезису та стратиграфії порід раннього докембрію. | ||
| 12. |
Мичак С. В. Внутрішня будова і кінематика Звіздаль-Заліської та Брусилівської зон розломів Українського щита за результатами тектонофізичних і магнітометричних досліджень [Електронний ресурс] / С. В. Мичак, М. І. Бакаржієва, Л. В. Фарфуляк, А. В. Марченко // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 1. - С. 83-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_1_7 З метою з'ясування внутрішньої будови та кінематики Звіздаль-Заліської і Брусилівської зон розломів Українського щита у 2021 р. проведено польові магнітометричні дослідження Звіздаль-Заліської дайки й тектонофізичні заміри тріщинуватості і структурно-текстурних елементів гірських порід поблизу населених пунктів Малин, Радомишль, Погребище, Буки, Кашперівка. Проаналізовано дані глибинного сейсмічного зондування вздовж геотраверсів II і VI, в межах Звіздаль-Заліської та Брусилівської розломних зон. За тектонофізичними даними встановлено, що для гірських порід досліджуваної території характерними є зсувні деформаційні процеси з чергуванням режимів субширотного та субмеридіонального стиснення, які співвідносяться з наймолодшим в межах Українського щита суботсько-мошоринським етапом розломоутворення (1,80 - 1,77 млрд років тому), з субгоризонтальними осями стиснення (<$E sigma sub 1 ~-~315 symbol Р>) та розтягу (<$E sigma sub 3 ~-~45 symbol Р>). У досліджуваному районі широко розвинені тріщини та полоси гнейсів похилого падіння, за якими встановлено скидовий деформаційний режим (<$E sigma sub 1~-~100 symbol Р "/" 85 symbol Р ,~ sigma sub 3 ~-~ 280 symbol Р "/" 05 symbol Р , ~sigma sub 2 ~-~10 symbol Р "/" 02 symbol Р>). З цим режимом автори пов'язують утворення Звіздаль-Заліської дайки основних порід. У вузлі перетину Звіздаль-Заліської зони розломів з Немирівською виявлені деформації немирівського етапу розломоутворення (1,99 млрд років тому), у перетині з Брусилівською зоною зафіксовано поле напружень <$E sigma sub 1 ~-~301 symbol Р>, <$E sigma sub 3~-~31 symbol Р>, яке повторює основне поле деформацій Новоград-Волинського та Уманського масивів і належить до їх деформацій ~ 2,05 млрд років тому. За даними глибинного сейсмічного зондування вздовж геотраверсів II та VI установлено, що Звіздаль-Заліська зона розломів проходить у мантію за всім своїм простяганням - і на півночі, і на півдні. Структура земної кори в районі досліджень по II геотраверсу має верхню двошарову кору (V | ||
| 13. |
Гінтов О. Б. Щодо дискусії стосовно бузької серії Середнього Побужжя (Український щит) [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, С. В. Мичак, О. В. Усенко, О. Є. Лазаренко // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 2. - С. 108-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_2_9 Розглянуто матеріали декількох статей і доповідей, опублікованих у 2022 р. авторами цієї публікації і В. П. Кирилюком, у яких розгорнулася дискусія відносно структури і стратиграфії Побузького гранулітового комплексу Українського щита. Автори, спираючись на свої геолого-геофізичні та геохімічні дослідження, дані ізотопної геохронології, а також на світовий досвід вивчення ранньодокембрійських комплексів Канадського і Австралійського щитів, стверджують, що протягом 3,8 - 1,7 млрд років побузький гранулітовий комплекс зазнав як мінімум триразової структурно-метаморфічної переробки. Його сучасний структурний план і значною мірою склад та структурно-текстурні особливості метаморфічних порід мають ранньопротерозойський вік. Тому поділ цього комплексу на світи первинних осадово-вулканогенних порід і розподіл їх за віком у розрізі не мають сенсу. Можливим є лише поділ на дві серії - дністровсько-бузьку та бузьку, між якими існує тектонічний контакт. Всупереч цьому, В. П. Кирилюк, спираючись на досвід своїх стратигенно-метаморфогенних досліджень і авторитет відомої школи Л. І. Салопа, Є. М. Лазька та ін., відстоює позицію щодо стратигенної природи побузького гранулітового комплексу, в якому первинність і стабільність положення товщ-світ одна відносно одної зберігалися протягом усього часу. На думку В. П. Кирилюка, перерв і незгідностей між світами не існує, тому він пропонує відмовитись від виділення в ранньому докембрії Українського щита бузької серії. Виділені дослідником сім світ, вік наймолодшої з яких дорівнює 3,8 млрд років, він пропонує віднести до єдиної дністровсько-бузької серії. Автори обох альтернативних поглядів звертаються до Національного стратиграфічного комітету України з пропозицією перегляду стратиграфічної схеми раннього докембрію УЩ. | ||
| 14. |
Мичак С. В. Внутрішня будова та кінематика Звенигородсько-Братської зони розломів Українського щита за геофізичними даними [Електронний ресурс] / С. В. Мичак, М. І. Бакаржієва, М. І. Орлюк, А. В. Марченко, С. І. Курило // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 3. - С. 50-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_3_4 З метою детальної характеристики магнітної неоднорідності земної кори Звенигородсько-Братської зони розломів та з'ясування її внутрішньої будови і кінематики виконано комплексні геомагнітні й тектонофізичні дослідження. За результатами магнітометричних досліджень побудовано карти різнохвильових компонент магнітних аномалій, джерела яких пов'язані з різними шарами земної кори; оцінено намагніченість верхньої, середньої та нижньої частин земної кори; розроблено 2D та ЗD магнітні моделі окремих структур і ділянок; виконано геолого-тектонічну інтерпретацію. Звенигородсько-Братська зона розломів чітко проявляється в регіональній компоненті геомагнітного поля, розділяючи зони його максимумів і мінімумів, а також відображається лінійними аномаліями та смутами короткохвильової складової верхньої частини розрізу земної кори. При цьому вона розділяє області земної кори з принципово різним типом джерел та значеннями їх намагніченості - на заході лінійні джерела верхньої та середньої кори Голованівської шовної зони характеризуються суттєвою намагніченістю (до 3 - 6 А/м) на противагу овалоподібним джерелам інгульського мегаблока з намагніченістю до 1 А/м. Тектонофізичні заміри структурно-текстурних елементів гірських порід здійснено на чотирьох ділянках по річках Велика Вись, Кільтень, Сухий Ташлик і Мертвовід. Обробку та інтерпретацію польових замірів структурно-текстурних елементів гірських порід здійснено структурно-парагенетичним методом тектонофізики для III - IV рівнів глибинності із застосуванням програми Stereonet. Установлено, що Звенигородсько-Братська зона розломів утворилася << 2,45 млрд років тому і складається з прямолінійних зон сколювання, що належать до різних етапів розломоутворення. Проте головним при формуванні зони розломів є первомайський етап, упродовж якого утворилися L-сколи, азимут простягання 345<$E symbol Р> та R-сколи, азимут простягання 357<$E symbol Р>. Про раніше закладання Звенигородсько-Братської зони розломів стосовно Первомайської може засвідчувати наявність в ній архейських фаз сколювання. Протерозойський цикл активізації (~2,1 - 1,70 млрд років тому) сприяв утворенню родовищ і рудопроявів корисних копалин у межах Звенигородсько-Братської зони розломів. | ||
| 15. |
Єнтін В. А. Перспективи Побузького гірничорудного району як агломерації родовищ рудних і нерудних корисних копалин для відбудови народного господарства України у післявоєнний період [Електронний ресурс] / В. А. Єнтін, О. Б. Гінтов, С. В. Мичак, В. М. Павлюк, В. П. Ніколаєвський // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 6. - С. 3-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_6_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |